Цього тижня рішення Банку Японії щодо підвищення ставки тривожить світові ринки. Якщо ставка справді підніметься до 0.75%, це стане першим випадком за останні 30 років, коли цей рівень буде перевищено — сцена, яка не траплялася з 1995 року.
Чому монетарна політика однієї країни-острова може змусити трейдерів, що тримають криптоактиви, відчувати неспокій? Відповідь криється у фінансовій історії останніх 20 років. Протягом тривалого часу ієна була найдешевшим інструментом для запозичень у світі. Стратегії хедж-фондів та інституційних інвесторів дуже прості: позичати ієну за дуже низькою ставкою, обмінювати її на долари та скуповувати американські акції, облігації, а також масштабно входити у цифрові активи. Така трансгранична арбітражна діяльність сприяла черговим хвилям зростання активів.
Рішення Японії підвищити ставку фактично означає оголошення кінця епохи — зникнення "плюшки" від глобальних дешевих грошей. Ланцюжок арбітражних операцій порушено, і спекулятивні капітали неодмінно шукатимуть вихід. Продаж криптоактивів і повернення капіталу до Японії стане неминучим, і ринок відчує тиск через відтік коштів.
Глибший ризик полягає в тому, що основні центральні банки світу вже поступово підвищують ставки або тримають їх на високому рівні. Японія — остання "фортеця", і цей крок означає повний кінець епохи нульових ставок. У такому середовищі логіка оцінки ризикових активів потребує перегляду та перерозрахунку.
Далі потрібно уважно стежити за трьома індикаторами: динамікою курсу USD/JPY, показниками технологічного сектору на американському ринку та змінами у обсягах входу Bitcoin на біржах. Ці дані наочно відображають потоки капіталу та реальний стан ринкових настроїв.
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
6 лайків
Нагородити
6
2
Репост
Поділіться
Прокоментувати
0/400
CafeMinor
· 16год тому
Вау, японський хід у цій грі, чи справді ланцюг арбітражу має зламатися? Відчувається, що цей обвал цін неминучий.
Переглянути оригіналвідповісти на0
governance_ghost
· 12-18 02:40
Японське підвищення ставок наближається крок за кроком, тепер арбітражні операції дійсно потрібно очищати. Час прощатися з епохою дешевої ієни, куди ж тепер може бігти спекулятивний капітал?
Цього тижня рішення Банку Японії щодо підвищення ставки тривожить світові ринки. Якщо ставка справді підніметься до 0.75%, це стане першим випадком за останні 30 років, коли цей рівень буде перевищено — сцена, яка не траплялася з 1995 року.
Чому монетарна політика однієї країни-острова може змусити трейдерів, що тримають криптоактиви, відчувати неспокій? Відповідь криється у фінансовій історії останніх 20 років. Протягом тривалого часу ієна була найдешевшим інструментом для запозичень у світі. Стратегії хедж-фондів та інституційних інвесторів дуже прості: позичати ієну за дуже низькою ставкою, обмінювати її на долари та скуповувати американські акції, облігації, а також масштабно входити у цифрові активи. Така трансгранична арбітражна діяльність сприяла черговим хвилям зростання активів.
Рішення Японії підвищити ставку фактично означає оголошення кінця епохи — зникнення "плюшки" від глобальних дешевих грошей. Ланцюжок арбітражних операцій порушено, і спекулятивні капітали неодмінно шукатимуть вихід. Продаж криптоактивів і повернення капіталу до Японії стане неминучим, і ринок відчує тиск через відтік коштів.
Глибший ризик полягає в тому, що основні центральні банки світу вже поступово підвищують ставки або тримають їх на високому рівні. Японія — остання "фортеця", і цей крок означає повний кінець епохи нульових ставок. У такому середовищі логіка оцінки ризикових активів потребує перегляду та перерозрахунку.
Далі потрібно уважно стежити за трьома індикаторами: динамікою курсу USD/JPY, показниками технологічного сектору на американському ринку та змінами у обсягах входу Bitcoin на біржах. Ці дані наочно відображають потоки капіталу та реальний стан ринкових настроїв.