

Технологія блокчейн — це новий підхід до розподіленого реєстру, що дозволяє безпечно обмінюватися та зберігати дані, організовані у блоки, які пов’язані між собою. Блокчейн швидко набирає популярності завдяки підвищеній безпеці, прозорості та можливості створювати довіру між учасниками. Криптовалюти здебільшого використовують публічні блокчейни. Однак існує багато типів блокчейнів для різних завдань. У цій статті розглядаються моделі консорціуму блокчейну — особливий тип, що поєднує приватні та публічні мережі. Аналізуються їхні властивості, переваги, обмеження й реальні приклади використання.
Консорціум блокчейну, або федеративний блокчейн, — це напівдецентралізована мережа, яку спільно контролюють та підтримують кілька організацій чи установ, що мають спільну мету. Такий блокчейн-консорціум є проміжною моделлю між приватними та публічними мережами, поєднуючи їхні переваги.
Консорціум блокчейну виникає, коли кілька організацій мають спільні цілі та створюють спільну інфраструктуру. Така модель дозволяє учасникам підтримувати загальну базу даних, зберігаючи ефективність роботи, масштабованість, захищений обмін даними і відповідальність. На відміну від публічних блокчейнів, де доступ відкритий, мережі консорціуму є дозвільними — доступ мають лише авторизовані користувачі. Це відрізняє їх від приватних блокчейнів, де контроль має одна організація; у консорціумі всі учасники мають рівні права та повноваження у прийнятті рішень.
Кожен учасник консорціуму управляє власним вузлом у мережі блокчейну, отримуючи конкретні права й обов’язки. Додавання або виключення членів відбувається за погодженням між поточними учасниками. Організації самостійно керують своїми вузлами або сегментами блокчейну. Структура консорціуму забезпечує простий обмін і доступ до даних для всіх авторизованих учасників.
Мережі консорціуму блокчейну мають унікальні риси, що поєднують властивості приватних і публічних мереж у спеціальному робочому форматі.
Напівдецентралізована архітектура: Моделі консорціуму займають проміжне місце між централізацією та децентралізацією. Приватні блокчейни працюють під контролем однієї організації, а публічні — децентралізовано. У консорціумі учасники спільно володіють, керують і користуються мережею. Менша кількість вузлів у мережі дозволяє швидше приймати рішення.
Конфіденційність та безпека даних: Консорціум є дозвільною мережею, де доступ мають тільки авторизовані учасники. Такий контроль захищає дані від змін і гарантує доступ лише для перевірених учасників. У разі інциденту обмежена кількість членів спрощує розслідування та пошук джерела проблеми.
Висока швидкість транзакцій: Оптимізована структура вузлів у консорціумі дозволяє обробляти транзакції значно швидше, ніж у приватних чи публічних блокчейнах. Менше точок перевірки знижує навантаження та прискорює підтвердження транзакцій.
Механізми погодження: Консорціум використовує спеціалізовані механізми погодження, адаптовані до напівдецентралізованої моделі. Процес “shared consensus” (спільне погодження) передбачає колективну перевірку транзакцій вузлами для підтримки цілісності мережі. Популярні механізми: Proof of Authority, Proof-of-Vote, Practical Byzantine Fault Tolerance, Raft. Смарт-контракти автоматизують транзакції, забезпечуючи сталість і ефективність у консорціумі.
Гнучке управління даними: Публічні блокчейни гарантують незмінність даних. У консорціумі можливі зміни після погодження між учасниками, що дозволяє зберігати прозорість і при цьому оновлювати дані.
Гібридна модель консорціуму поєднує риси приватних і публічних мереж, надаючи учасникам значні переваги.
Підвищена конфіденційність: Обмежене членство мінімізує ризик несанкціонованого доступу, забезпечує високий рівень приватності та захисту. Така модель підвищує довіру між учасниками, оскільки всі мають рівний вплив на рішення.
Економічна ефективність: Платформи консорціуму блокчейну не мають комісій за обслуговування чи транзакції, які присутні в інших моделях. Особливо це вигідно малим організаціям, які знижують операційні витрати та отримують доступ до технології блокчейн.
Масштабованість: У консорціумі працює кілька вузлів, а не тисячі, як у публічних мережах, тому мережа не перевантажується. Це дозволяє швидко розвивати й масштабувати мережу під потреби учасників.
Гнучкість роботи: Консорціумні моделі блокчейну дозволяють легко змінювати протоколи та налаштування завдяки спільному погодженню. Менша кількість вузлів прискорює внесення змін, порівняно з публічними мережами.
Знижене енергоспоживання: Мережі консорціуму спрямовують енергію на поточні операції, а не на майнінг. Механізми погодження усувають потребу в майнінгу, зменшуючи енергоспоживання та вплив на довкілля.
Консорціум має низку викликів і обмежень, які важливо враховувати.
Вразливість до централізації: Невелика кількість учасників підвищує ризик централізації і зменшує прозорість, порівняно з публічними блокчейнами. Крім того, є ризик атаки 51%, якщо більшість учасників об’єднаються для несанкціонованих змін.
Складність впровадження: Створення консорціуму блокчейну потребує багато часу і координації. Узгодження різних цілей, технічних вимог та управління — складний і ресурсомісткий процес.
Залежність від співпраці: Успіх мережі консорціуму залежить від ефективності співпраці учасників. Якщо деякі члени не виконують зобов’язання чи не співпрацюють, це може поставити під загрозу всю мережу. Взаємозалежність створює додаткові ризики, крім технічних.
Моделі консорціуму блокчейну — це динамічний напрям розвитку технології, що постійно вдосконалюється. Нижче наведені приклади практичного застосування у різних галузях.
Hyperledger: Запущений Linux Foundation, Hyperledger — це відкритий консорціум блокчейну з комплексними інструментами для створення блокчейн-додатків. Спочатку управління здійснювали засновники-корпорації, нині платформа підтримує компанії, що розробляють рішення для різних галузей.
R3: Заснований банками, серед яких Goldman Sachs, Credit Suisse та JP Morgan, консорціум R3 створив мережу Corda для безпечних фінансових транзакцій. У консорціумі працюють багато фінансових установ, що спільно впроваджують блокчейн-технології у фінансовій сфері.
Energy Web Foundation: Energy Web Foundation створила Energy Web Chain — відкриту платформу консорціуму блокчейну для енергетичного сектора. Консорціум враховує специфічні вимоги ринку, операцій та регулювання у сфері енергетики.
Enterprise Ethereum Alliance: EEA заснований багатьма учасниками, включаючи Accenture, J.P. Morgan та Microsoft, і спрямований на створення корпоративних версій Ethereum для компаній у форматі консорціуму.
Global Shipping Business Network: Морські перевізники та термінальні оператори створили GSBN — консорціум блокчейну для ланцюгів постачання. GSBN забезпечує інтегровані програмні та апаратні рішення для обміну інформацією через розподілений реєстр у єдиній мережі.
Моделі консорціуму блокчейну — це інновація в технології розподіленого реєстру, що поєднує приватні й публічні мережі. Такий підхід ідеально підходить для співпраці організацій, дозволяє приватним компаніям працювати разом, зберігаючи безпеку, ефективність і спільне управління. Кооперативна модель консорціуму забезпечує переваги — розширений обмін даними, колективне вирішення проблем та значне зниження часу й витрат на операції.
Мережі консорціуму вже успішно працюють у фінансових, енергетичних і логістичних галузях. Організації дедалі частіше обирають спільні блокчейн-рішення, тому консорціуми продовжують розвиватися. Надалі технологія консорціуму блокчейну буде вдосконалюватися, розширюючи сфери застосування і долаючи існуючі обмеження. Зростання кількості корпоративних блокчейн-проєктів робить консорціум важливим елементом майбутнього розподіленого реєстру для підприємств, забезпечуючи баланс між безпекою, ефективністю і спільним управлінням даними.
Консорціум блокчейну — це спільна мережа, де кілька організацій разом управляють блокчейном, розділяючи контроль і прийняття рішень для досягнення спільних цілей безпечно й ефективно.
Приватний блокчейн контролюється однією організацією, а консорціумний — кількома учасниками, що забезпечує більшу децентралізацію та спільне управління.
Чотири типи блокчейн-мереж: публічні, приватні, гібридні та консорціумні блокчейни.
Низька децентралізація, можливі проблеми з управлінням, менша прозорість, складнощі з масштабуванням та нижча швидкість транзакцій порівняно з публічними блокчейнами.











